Носухи

Носуха. Далеко-далеко... За величезним Тихим Океаном... В темних лісах живе чудо-звір. Той звір дивний: трохи єнот, трохи свинка.

За довгий, незвичний носик всі називають звіра носухою. Та тваринка не ображається на таке ім'я, адже ніс — гордість для неї. Носом вона знаходить собі їжу.

Ці милі створіннячка надзвичайно гарні й мають кумедний характер, чим й нагадують наших друзів — собак. Виходить дуже цікаво. Звір, що нагадує свинку, собаку й єнота одночасно.

Звірятко має довге й гнучке тіло, чотири лапки й темно-сіре хутро. На животику тваринки хутро трохи світліше, майже біле. Хвіст у носух довгий, тоненький й смугастий на кінчику.

Тваринки дуже люблять смачненьке, вони їдять майже все. От тільки цукерки не дуже полюбляють. Якщо звір зголоднів, то швиденько йде шукати собі жучків-червячків. Щоб знайти їжу, ласунчики підкопують своїм довгим носиком землю й повзуть вперед. Земля стає пухкішою, а налякані жучки намагаються втекти, повзучи вперед. Так і потраплять до столу носухи. 


Звірятка люблять фрукти, овочі, варене м'ясце й каші. За надмірну любов до їжі й виглядають вони пухкенькими, хоч важать приблизно десять кілограмів. Мами-носухи живуть зі своїми дітками й подругами, в той час коли тата лише приходять в гості. Незважаючи на такий спосіб життя, тато-носуха дуже любить своє маля, гладить його та розчісує хутро.

Ці звірі гарно живуть поряд з людьми, а деякі люди зовсім не проти завести таких цікавих домашніх улюбленців. Цих тваринок доведеться часто чесати й вигулювати, адже вони величезні чистюлі.

З цим малюком дуже весело й цікаво. Приходьте подивитися на цих красунчиків, адже вони так хочуть завести нових друзів.