image-description image-description image-description image-description image-description image-description image-description
ХОМ’ЯКИ
ХОМ’ЯКИ
ХОМ’ЯКИ

Я не жадібний. Я запасливий! А ще, як і всі хом'яки на світі — дуже хазяйновитий! Знаєте, чому ми не заводимо веселі компанії, а живемо кожен сам по собі? Нам просто нема коли! Навіть на промисел виходимо вночі — щоб ніхто не заважав і не відволікав від важливих справ. Ви запитаєте: «Які справи можуть бути в таких крихітних звірків?»

З перших днів весни й до сере́дини осені хом'як має встигнути добряче погладшати й зробити запаси. Кому п'яти кілограмів вистачить, кому — одина́дцяти, а деяким і шістнадцяти замало буде, щоб пережити тривалу холодну зиму. Подейкують, нібито якийсь мій родич наносив у свої комори цілих 90 кг чи то сочевиці, чи то картоплі. Але, гадаю, це просто красива легенда про суперхом’яка. Не більше!

Однак те, що у мене за щоками є супермішки — чистісінька правда! Часом в них доводиться переносити так багато зерна, що голова стає вдвічі більшою, ніж насправді. Навіть учені зацікавилися цим фактом і за допомогою спеціального апарату визначили, що хом'як, якщо постарається, то зможе запхати в защічні мішки майже п'ятдесят грамів пшениці чи мало не двадцять мигдальних горішків! А ви зможете втримати в роті двадцять яблук? Або хоча би слив? Ото ж бо!

Не раз, і не два треба навідатися до «хлібної місцинки», а вона може бути за кілометр від моєї оселі, а то й за півтора. Мотаюся, сновигаю туди-сюди! Іноді до десяти кілометрів за ніч «намотую», щоб устигнути зробити те, що запланував! Але й це ще не все.

Господарство в кожного хом'яка чималеньке, а його теж треба в порядку та чистоті тримати. Пробіжусь підземними коридорами, зазирну в усі комори. Тут люпин лежить. Чи не почав проростати? Он у тій — один побіля одного пшеничні колосочки складені. Кожен шар — перпендикулярно попередньому, щоб вентиляція хороша була й зерно не зопрівало. Дальню комору я кукурудзою заповнив, а найближчу горохом — тут він ціліший буде. Адже для різного насіння й різні умови зберігання потрібні!

Після ревізії слід прибратися в камері, де я відходок влаштував. Потім не завадить і в гніздовому відсіку сухе запашне сіно переворушити, щоб узимку в ньому солодко спа́лося. Мало не забув! Дуже важливо оглянути запасні виходи з нори. Добре, якщо їх тільки два або три, а якщо десять?! Та коли хочеться вижити, зовсім не зайве пересвідчитися, що у тебе є шляхи до порятунку. От і перевіряєш: може якийсь вхід землею засипало чи камінчик завалив? То там потрібно підкопати, то тут щось перерити. Пощастило мені — маю сильні передні лапи з такими гострими кігтиками, що їм ніякі земляні роботи не страшні. Прокладаючи зимові нори, я можу влаштувати кубельце на глибині двох метрів! А літні тунелі, хоч і не глибоко прокладені, сантиметрів з 50 від поверхні землі, але іноді завдовжки й понад 8 метрів бувають.

І за всім оцим нагляд потрібен, і хазяйська рука, тобто лапа! Які вже тут компанії та розваги? Не до них якось.

Так намаюся, що потім цілий день сплю — сили набираюсь для наступної ночі. До речі, з нас частенько посміюються. Глузують, що й неповороткі ми, і беззубі, і підсліпуваті, а відлюдниками живемо через те, що нас ніхто не любить! Так ось. Хочу я отих жартівників раз і назавжди на місце поставити — розповісти все так, як є насправді.

По-перше, якщо треба, хом'як може мчати зі швидкістю понад 3,5 км/год! Якби людина була такою ж прудкою, то вона могла б пробігти за годину цілих 45 кілометрів.

По-друге, зуби у нас є! Мало того — хом'ячки народжуються вже з зубами. Так, їх лише чотири, але ростуть вони все життя. Силі та міцності наших різців можна тільки позаздрити — навіть з алюмінієвим дротом вони впораються без особливих зусиль, а про горішки взагалі мовчу!

По-третє, те, що ми поганенько бачимо та не розрізняємо кольорів, нікому з нас не створює жодних проблем! Уночі, коли час виходити з нори, усе довкола й так чорно-біле. Щоб дізнатися про наближення небезпеки, цілком достатньо дуже гострого слуху. А знайти дорогу додому набагато простіше за запахом — у мене на боках є спеціальні залози, то я завжди залишаю після себе «пахучий» слід. Моєму нюхові та чутливим вібрисам на мордочці можна тільки позаздрити!

Тепер щодо усамітнення. На все свій час! Із квітня до червня, коли настає невеликий перепочинок у домашніх клопотах, будь-який поштивий хом'як, відправляється на пошуки симпатичної та привітної самички — справи справами, а одружуватися треба!

Чимчикуєш весняним степом, видивляючись серед трави доглянуту нірку, а сам пісеньку складаєш. Якщо твій спів сподобається хом’ячисі, то вона не відмовиться з тобою помилуватися. Але недовго. Справжній господині не годиться час на розваги витрачати, та й до появи потомства готуватися треба!

Тож, неправда, що хом'яки уникають спілкування та живуть без любові. Вона в нас хоч і коротка, однак довгоочікувана та щаслива! А щоб ви знали, дітки народжуються тільки від такого кохання. Уявіть, які сильні почуття вирують у маленьких волохатих грудях, якщо іноді в посліді буває 18 дитинчат!

А зараз, вибачте, піду — треба міру знати! Та й розмовляти, коли в тебе щоки забиті просом, не дуже-то й зручно!

ХОМ’ЯКИ

Слушні поради для тих, хто вирішив завести вдома хом'ячка

Кажуть: «Щастя в руках не потримаєш». Може й так. Утім, відчути у своїх долонях крихітне тільце хом'яка — це більше, ніж щастя! Напевно, саме тому дехто не може спокійно пройти повз клітку з кумедним звірятком і частенько, піддавшись спокусі, приносить його додому в подарунок дітям, коханим, а то й самому собі. І правильно робить! Адже ручні хом'яки незлобиві та легко йдуть на контакт з людьми. Вони можуть освоїти кілька простих трюків, стати моделлю жартівливої фотосесії чи учасником гумористичної естафети з подолання смуги перешкод — усе залежить від вашої фантазії. Головне, щоб забава була в радість усім присутнім. Хоча треба сказати, що хом'ячок сам по собі настільки потішна істота, що іноді важко не звертати на нього уваги та займатися своїми справами.

У вільний від ігор час хом'як тихий і непомітний, догляд за ним простий і необтяжливий, а вартість його утримання, як і самої тварини, по кишені навіть школяреві. Єдиною перешкодою на шляху до вашої дружби може стати наявність у сім'ї алергіків.

Оскільки хом'яків важко назвати довгожителями , краще брати 3-4-місячного малюка — він уже досить дорослий, щоб зуміти адаптуватися до нових умов «самостійного» життя. Купувати більш дорослу особину немає сенсу, адже два, а в кращому випадку три роки життя, відведених малюкові природою, і так пролетять дуже швидко.

Місць, де можна знайти підходящого самця чи самичку, багато: спеціалізовані розплідники, зоомагазини, пташиний ринок, оголошення в Інтернеті, знайомі, і друзі ваших знайомих — пропозицій більше, ніж достатньо! Вибір великий, однак головне, щоб він був правильним. Тому спочатку зверніть увагу на умови утримання хом'ячка. Добре, якщо ваш майбутній вихованець не тулиться в загальній, та до того ж і не дуже охайній клітці, а продавець — здатен професійно поінформувати вас з будь-яких питань щодо звірка, а то й запропонує свою допомогу в подальшому консультуванні з приводу його виховання, гігієни та годівлі. Проте не покладайтеся лише на слова сторони, що продає, проявіть відповідальність і самі придивіться до хом'яка. Лискуче та густе хутро, ясні очі, живий погляд, відсутність виділень із носа, а також акуратна та чиста шерсть навколо анального отвору — цілком достатні аргументи на користь здоров'я тварини.

Щоб мінімізувати стрес від переїзду на нове місце проживання, можна скористатися картонною коробкою з вентиляційними отворами, та краще відразу купити корзину для перенесення гризунів. Вона ще не раз виручить вас, наприклад, під час прибирання в клітці чи поїздки до ветеринара.

Кожен знає, якою оманливою буває зовнішність! Напевно, тигра легше утримати під замком, ніж цього зворушливого та беззахисного на перший погляд товстуна. Тому серйозно поставтеся до вибору й облаштування клітки.

Її прути повинні бути сталевими (не оцинкованими) — будь-який інший матеріал не зможе протистояти міцним зубам гризуна. До речі, це стосується й сирійського хом'ячка. Хоч йому набагато комфортніше живеться в тераріумі, ніж в спорудженні з дроту, але й скляне житло все одно треба накривати надійною кришкою-решіткою. Оскільки хом'як наполегливо намагатиметься прогризти її чи відкрити, бажаючи вирватися на свободу, подбайте про те, щоб зрушити кришку з місця було під силу тільки вам.

Для карликових порід вибирайте житло не менше 70 см завдовжки, при ширині та висоті близько 30 см. Для інших хом'ячків розміри збільшуються на 10 см відповідно. Як бачите, для клітки чи тераріуму багато місця не треба. Утім це не означає, що їх можна поставити на підлогу чи прилаштувати десь на підвіконні. Ніяких протягів, різких перепадів температури або вологості!

Хочеться звернути увагу на те, чим принадна клітка. Звірку в ній легше дихається, а вам — цікавіше та легше спостерігати за вихованцем. Але завважте, що в радіусі двох метрів все буде покрито тирсою, яку з великим задоволенням розкидує «охайний» мешканець. Та й витягти його з клітки складніше — хом'ячок може люто опиратися, чіпляючись за прути. Утримання в тераріумі дає змогу уникнути цих проблем, проте при занадто високих стінках виникає небезпека надмірного розмноження хвороботворних бактерій, а то й смерті від задухи.

Щоб хом'ячку було затишно в його новій оселі, а також для підтримки чистоти, укрийте підлогу в клітці біологічною підстилкою для дрібних тварин або осиковою (сосновою) тирсою. Якщо звірятко почне чхати, значить, у нього алергія на цей матеріал і потрібно підшукати що-небудь інше. Однак пам'ятайте, що ганчірки, вату чи газети використовувати недоцільно та навіть небезпечно!

Як би ви не любили свого вихованця, не варто витрачатися на дорогий дерев'яний або пластиковий гніздовий будиночок! Не мине й тижня, як вам знадобиться купувати новий, оскільки старий прийде в повну непридатність через «дизайнерські» переробки самого господаря. До того ж пластикові «гніздечка» не екологічні, та й навряд чи підуть на користь шлунку. Найбюджетнішний і найбезпечніший варіант — це маленька картонна коробочка! Покладіть всередину сіно, тирсу чи паперові рушники, щоб малюк зміг облаштувати кубельце на свій смак. Увага! Категорично забороняється навіть підпускати хом'ячка до вати, а не те, щоб дозволяти йому застосовувати цей матеріал для будівництва свого житла.

Хом'ячок випиває за день близько 50 мл води. Ця інформація допоможе вам визначитися з об'ємом автоматичної поїлки, а як її прикріпити — вирішуйте самі. Можна зачепити за край акваріума, підвісити за кришку чи прикрутити до однієї зі стінок клітки. Головне, щоб вода в поїлці була щодня чиста та свіжа.

З вибором годівнички можете навіть не мудрувати — хом'ячок просто забиратиме з неї їжу й переноситиме «поживу» у сховок. Тому немає ніякої різниці, у що ви покладете корм — у керамічну мисочку для гризунів або кришку від банки. А шматочок крейди, для сточування різців, можна прилаштувати де завгодно.

Трохи докладніше поговоримо про туалет. Почнімо з визначення місця його розташування.

Кілька днів спостережень за звірком, покажуть вам який саме кут (або кути) клітки він використовує як «відходок». Саме там і слід розмістити чи покупний туалет для хом'ячків, чи зроблений власноруч зі звичайної півлітрової скляної банки! Для карликових порід цілком достатньо ємності на 250 мл. Такий туалет легко мити й неможливо зіпсувати. Головне, щоб він був надійно прикріплений у своєму кутку, а наповнювач, який ви туди покладете, не смакував хом'ячкові.

Якщо ви помітили, що вихованець заповнює «нужник» припасами, то це може свідчити про три речі:

а) для мешканця занадто мала клітка;

б) гніздовий будиночок не викликає у нього довіри;

в) підстилка в гніздовому будиночку чимось не догодила господареві.

Утім всі ці проблеми легко вирішуються!

Поголовно всі хом'ячки схильні до ожиріння. На щастя, їм не притама́нно лінитися і вони з задоволенням активно рухатимуться, якщо надати їм таку можливість. Ко́лесо для бігу (з цільною біговою поверхнею), гілочки та лабіринти з переходами на різні рівні — усе це принесе користь і радість вашому вихованцю, особливо якщо це золотистий хом'ячок. До речі, тунелі з непрозорими ділянками потрібні звірку й для психологічного комфорту — він зможе сховатися там, в разі тривожної для нього ситуації.

Незамінний атрибут «спортивного комплексу» — прогулянкова куля. Щоправда, використовується вона поза кліткою, однак саме це й робить її «розвагою № 1»! І цікаво, і дієво, і — найголовніше — безпечно!

Хом'ячок — тварина охайна. Щоб підтримувати належну чистоту в його домівці та запобігти появі неприємного аміачного запаху, від якого звірятко страждає не менше, ніж ви, треба щотижня влаштовувати генеральне прибирання. Постарайтеся ретельно, теплою водою з милом без ароматів, вимити все оздоблення клітки, гарненько прочистити тунелі за допомогою довгої щітки для жалюзі. Перевірте всі тайники та щілинки — запасливий хом'ячок може влаштувати «зерносховище» де йому заманеться! Заразом полагодьте чи замініть іграшки, що зламалися чи стали непридатними для використання. Переконайтеся, що клітка, як і раніше, закривається щільно та надійно, виключаючи будь-яку можливість утечі.

Для догляду за самим звірком потрібно мінімум зусиль і часу — практично все хом'ячок робить сам! Хіба що довгошерстих красенів потрібно через день гарненько вичісувати м'якою зубною щіткою.

Купати малюка дозволяється тільки в разі крайньої необхідності — він занадто довго сохне й може померти від застуди. Та якщо іншого виходу немає, то постарайтеся хоча б не намочити голову, щоб вода та шампунь не потрапили йому в вуха, очі, ніс або рот. Запам’ятайте: найкраща «лазня» для вашого вихованця — піщана! Спеціальну ємність-купальню можна придбати в зоомагазині чи зробити самому.

Якщо раптом у тваринки надмірно відросли різці чи кігті, не боріться з проблемою самотужки — довірте цю непросту справу досвідченому ветеринару.

Зазвичай хом'яки не страждають на відсутність апетиту, тому вся відповідальність за зайві набрані грами лягає на вас! Дивитися, як кумедно раз по раз звірок набиває свої щоки, весело — ніхто не заперечує. Але виникає запитання: що для вас важливіше — здоров'я вихованця чи можливість потішитися? Запитання риторичне. Тому затямте, що карликовий хом'ячок цілком здатний насититися всього лише однією чайною ложкою корму на добу, а крупніші породи — двома-трьома, не більше! Незалежно від того будете ви його годувати вранці й увечері, або тільки ввечері, корм повинен здебільшого складатись із зернової суміші. Фрукти, овочі, зелень — це десертне доповнення. Обов’язково викресліть із меню часник, цибулю, капусту, картоплю, цитрусові, кавуни, дині, огірки, щавель, всі екзотичні та кімнатні рослини. І забудьте про сухі сніданки та мюслі!

Солодко проспавши цілий день, надвечір хом'як готовий не тільки ситно поїсти, але й розважитися! А щоб не зіпсувати йому настрій або не налякати так, що замість приємного проводження часу доведеться стрімголов мчати до ветеринара (і це в кращому разі), то:

— постарайся не кричати й не робити будь-яких різких рухів біля клітки;

— не хапайте сплячого, сонного чи наляканого звірка;

— не пускайте в кімнату інших домашніх тварин, навіть якщо хом'як ховається в клітці;

— не ганяйтеся за ним і не накривайте долонями чи будь-яким предметом;

— не залишайте його на поверхнях, що знаходяться високо над землею — цей мешканець рівнин не розуміє що таке «висота», тому може безстрашно зробити крок «у прірву».

До речі, перед тим, як взяти малюка, дозвольте йому обнюхати ваші руки — нехай звикнеться з новим запахом. Це заспокоїть його й покаже, що боятися нічого.

Наса́мкінець хочеться звернути увагу ще на деякі складні ситуації та підказати шляхи виходу з них.

Ситуація № 1.

Іноді хом'ячки можуть засунути в защічні мішки неїстівні, а то й гострі предмети. Щоб звірок не травмувався чи не отруївся, спокійно візьміть його та переставте ближче до «комори» — нехай він швидше звільниться від небезпечного вантажу. Якщо ж бідолаха не може цього зробити, то краще звернутися до ветеринара, а не намагатися виправити ситуацію самому.

Ситуація № 2.

Хом'ячок утік. Як бути? Спочатку треба визначити, де саме він причаївся. Для цього на ніч у кожній кімнаті покладіть по жменьці будь-яких злаків, і щільно закрийте всі двері. «Приманка», що значно зменшилася, укаже на місце дислокації втікача. Принесіть у цю кімнату його клітку й викладіть до неї доріжку з насіння. Досить скоро хомка сам прийде до своєї комірчини, щоб скласти в неї нові припаси. Не пропустіть момент і вчасно гарненько замкніть клітку.

Бережіть це тендітне створіння! Адже втративши навіть таке маленьке щастя, ви відчуєте дуже великий біль утрати.

нашi сусiди
всі тварини