image-description image-description image-description image-description image-description image-description image-description
КАРЛИКОВИЙ КРОЛИК
КАРЛИКОВИЙ КРОЛИК
КАРЛИКОВИЙ КРОЛИК

Одного разу хтось сказав: «Хорошого багато не буває». Я це почув і подумав: «Неправда, буває!» Ось ми, кролики, неймовірно хороші, до того ж нас — дуже багато! Особливо диких. Аби не люди, хижі звірі та птахи, то могло б бути ще більше. Дайте нам волю, і через 90 років на кожному квадратному метрі Землі сидітиме пухнастенький кролик! Але чомусь не всі цього хочуть.
Ось, наприклад, у деяких штатах Австралії не те що диким, а й домашнім кроленятам не раді! Навіть величезний штраф можуть виписати тому, хто надумає поселити в себе вдома хоча б одного кролика. Навіть такого як я — карликового.
Можливо, це тому, що не всі люди знають які ми цікаві тваринки? Тоді я вам розповім!
Кроликів часто називають гризунами, хоча насправді ми — лагоморфи, тобто зайцеподібні. Але незважаючи на велику схожість із зайцями, мої родичі таки відрізняються від них. Судіть самі.
Кролики завжди живуть великими групами.
У кожній — мінімум 8-10 дорослих і купа малюків. Головним серед них стає найсильніший і наймудріший самець. Він же відповідає за безпеку стада під час нічного випасання. Стане стовпчиком і слухає: спочатку одне вухо вперед, а інше назад направить, а потім навпаки. Якщо звідкілясь підозрілий шурхіт або звук долетить до його «локаторів», одразу забарабанить він лапами по землі, й усі кролики вмить розшифрують сигнал: «Увага! Небезпека! По норах!» Поки лисиця чи тхір добіжить — на галявинці лише трава шелестить і комарі дзвенять. Але якщо тривога здійнялася через кролика-чужака, то всі самці разом стають до бою, захищаючи свою територію та дитинчат!
Заєць не такий. Йому до душі самотність. Він сам собі рідня, охоронець і захисник.
Кролики риють нори.
Ми постійно їх подовжуємо, облагороджуємо, робимо більш затишними та зручними. Іноді наші підземні житла бувають такими розгалуженими та глибокими, що навіть заблукати можна. Одного разу кролики з сусіднього континенту вирили лабіринт завдовжки 45 метрів. Уявляєте протяжність?! А от глибина нори в 2-3 метра — це звичайна річ.
Кожен тунель має кілька виходів — так легше й від ворогів ховатися, і додому повертатись. А якщо раптом нору почне водою заливати під час зливи чи повені, то хоч один вихід залишиться сухим і допоможе врятуватися всій родині.
Щодо зайців, то вони риють нори у виняткових випадках, та й то — як тимчасовий притулок. Навіть окіт у зайчихи відбувається просто під кущиком або в неглибокій виїмці. Зайченята народжуються зрячими та покритими хутром.
Кролиця ж, перед тим як окотитися, будує в норі окреме гніздечко й вистилає його м'яким пухом, який вищипує зі своїх грудей! А коли з'являються сліпенькі та голі малюки, вона їх теж закутує у своє хутро. До того ж гніздо влаштовано так, що навіть у найлютіший мороз у ньому тепло, а спекотного дня — не жарко.
Мине місяць, і молоді кроленята почнуть самостійне життя, а матуся візьметься за спорудження нової «дитячої кімнати».
Ось такі ми, зайці та кролики, різні. Хоч і дуже близькі родичі!
До речі, я — домашній кролик, але деякі звички дісталися мені від моїх диких предків. Я так само, як вони, люблю велику компанію й умію барабанити лапами. Ось тільки «вибиваю дріб» не від страху, а від нудьги. І мій сигнал означає: «Мені сумно! Хочу гратися! Біжіть усі до мене!» Раджу відразу відгукнутися на мій поклик, бо не годиться мені, такому хорошому, сидіти тут одинцем. Один — це дуже мало. А хорошого має бути багато!

КАРЛИКОВИЙ КРОЛИК

Слушні поради для тих, хто вирішив завести вдома кролика

 

 

Збудувавши багатоповерхові міста, людина відчула гострий брак життєдайної енергії природи. Якщо ви хочете, щоб у вас удома з'явилось її цілюще джерело — заведіть кролика! Його зворушлива зовнішність, ласкавий і спокійний характер допоможуть вам найближчі 5-10 років прожити насичено та без стресів.
 Декоративних кроликів продають скрізь — на пташиних ринках, у зоомагазинах, у розплідниках. Але отримати саме те, що потрібно, ви зможете лиш у відомого, добре перевіреного заводчика. Щоправда, його кроленята обійдуться трохи дорожче, проте це будуть племінні, доглянуті та, головне, життєздатні тваринки з хорошою спадковістю!
Відповідальний заводчик обов'язково забезпечить вас пам'яткою про те, як доглядати карликового кролика, порадить у яких умовах його краще утримувати та підкаже деякі прийоми виховання. Він ніколи не відмовиться від подальшого консультування вас по телефону або скайпу, адже йому не байдужа доля його «дитинчат».
Але, в будь-якому разі, купуючи тваринку, не грайтеся в лотерею, а робіть усвідомлений вибір. Зустріньтеся з батьками кроленятка, розпитайте про їхній характер. Досить часто малюки наділені тим самим темпераментом, що їхні тато й мама.
Навіть якщо довіряєте заводчику, обов'язково проведіть «медичне обстеження». До того ж такий огляд продемонструє наскільки серйозно ви ставитеся до свого придбання.
Здоровий малюк активний, у міру вгодований (для цього обмацайте його грудну мускулатуру), з гладкою та чистою шерстю без залисин. Ніяких виділень із очей або носа не повинно бути, так само як і бруду біля анального отвору. Свистяче або хрипке дихання, млявість, неохайна шерсть і напівсонні очі — ознаки проблем зі здоров'ям.
Перевірте кролика на наявність вошей, бліх, кліщів, а також будь-яких шкірних захворювань. Для цього потрібно лише погладити його проти шерсті й уважно оглянути тільце.
Не беріть на себе відповідальність, купуючи виснаженого чи хворого звірка через жалощі. Якщо ви не ветеринар, навряд чи зможете його виходити.
Щоб уникнути різних непорозумінь і для більш легкої адаптації, купувати кролика слід у віці 2-2,5 місяців. Оскільки активність цієї тваринки підвищується з настанням сутінків, то переїзд на нове місце проживання краще влаштувати ввечері. Дайте новачкові кілька днів опанувати себе після стресу, вивчити обстановку, звикнути до нових запахів і сім'ї. Більш близьке знайомство залиште на потім.
Декоративні кролики не витримують самотності. Вас їм буде замало! Людина не зможе повністю замінити тварині її родичів. Буває, що кролики намагаються знайти друга серед кішок, собак або морських свинок, але це завжди «ходіння по лезу ножа», адже в кожного своє поняття про дружбу. Найкращий вихід із ситуації, що склалася — завести ще одного кролика! Спочатку вони можуть конфліктувати, але хвилюватися не варто. Сварки швидко вщухнуть, коли тварини з'ясують хто з них головний.
До речі, кастрація або стерилізація — обов'язкова умова для утримання кролика як «компаньйона», тому два кастрованих самця — ідеальний варіант для вашого крільчатника.
Якщо ви живете в приватному секторі, то постарайтеся знайти місце для вольєра десь на присадибній території. Повірте, для кроликів це будуть дійсно царські умови! Головне, щоб тваринки не страждали від шуму, перепадів температур, протягів і прямих сонячних променів. Ті ж вимоги й до розміщення вольєра в квартирі, але тут ще потрібно враховувати й особливості поведінки тварин. Оскільки кролики ведуть сутінковий спосіб життя, не селіть їх у спальні чи дитячій кімнаті, бо тоді милі вуханчики своєю нічною метушнею нікому не дадуть заснути. І ще одне правило — ніяких кліток! Адже ви придбали друга, а не майбутню печеню!
Вольєр має бути не менше за 4 м2, але не обов'язково квадратним або прямокутним. Важливо, щоб на підлозі було м'яке покриття, висота бортиків — не нижче 1 м, а туалет знаходився подалі від зони відпочинку та прийому їжі.
Для їжі та води придбайте важкі керамічні миски — це найбільш зручний, фізіологічний і безпечний варіант посуду. У ролі туалету добре використовувати керамічний або емальований лоток із сіткою. Біля нього, на рівні голови кролика, встановіть дерев'яний сінник. Він може бути як навісним, і кріпитися на стінку вольєра, так і окремо стоячим. А от скільки у вольєрі буде «гімнастичних снарядів» і яких саме — справа вашої фантазії та фінансових можливостей. Та не забувайте, що всі «тренажери» й іграшки мають бути виготовлені тільки з натуральних і нетоксичних матеріалів, щоб «спробувавши їх на зуб», кролик не отруївся.
Можна обійтись і без вольєра. За умови, що у вас немає маленьких дітей і кімната, яку ви презентуєте своєму вихованцеві, абсолютно безпечна з точки зору кролика. Тільки поставте десь у затишному куточку “нору”, зроблену з коробки чи дерев'яного ящика. Кролик повинен мати місце для відпочинку й усамітнення.
Не менш одного разу на тиждень влаштовуйте у вольєрі генеральне прибирання за допомогою оцту, розведеного у воді. Він нешкідливий для кролика, усуває запахи, плями сечі та мікроби. Таким самим розчином, але набагато частіше, мийте лоток. А для його наповнення використовуйте тільки спеціальний деревний наповнювач.
До речі, якщо кролик залишає калюжі та «горішки» не там, де вам хочеться — у жодному разі не карайте його та не сваріться! Просто будьте наполегливі та терплячі, навчаючи його «хороших манер» і він обов'язково потішить вас своєю кмітливістю!
Потрібно бути готовим до того, що ваш вихованець час від часу линятиме. Це природний процес і «пережити» його дуже просто. З короткошерстих кроликів стару шерсть ви легко знімете мокрими руками, а з пухнастих — спеціальним гребінцем або щіткою. Ковтуни краще акуратно зріжте. Не забувайте раз на тиждень давати своєму вуханчику чорнослив або котячу пасту для виведення шерсті, яку він міг проковтнути.
Якщо вам дороге життя кролика, щодня перевіряйте чистоту його статевих органів і ануса, кожні 7-8 днів — обстежуйте очі, вуха та зуби, а раз на місяць підстригайте кігті. Якщо виник хоча б натяк на проблему — не соромтеся зателефонувати заводчику чи поїхати до ветеринара.
А ось купати тварину немає жодної необхідності! Звичайно, якщо ви утримуєте її в нормальних умовах. По-перше, котяча та собача «косметика» небезпечна для кролика, а по-друге, не треба піддавати й без того лякливу істоту стресові! Але якщо немає іншого виходу, тоді «лазню» краще влаштувати в тазу чи умивальнику, обов’язково при зачинених вікнах. Краще мити без шампуню, ледь теплою водою та лише брудну ділянку тільця. Купати малюка безпечніше вдвох — один фіксує його, а інший миє. Стежте, щоб вода не потрапляла йому в ніс або вуха. Після процедури ретельно просушіть тваринку рушником. Користуватися феном категорично заборонено — це може завдати кролику як психологічної, так і фізичної шкоди.
У годуванні кроликів немає нічого складного. Головне, щоб у них двічі на день були свіжа зелень і трава, у вільному доступі сіно та чиста вода, а соковиті корми, гілочки дерев і кора — як доповнення до основного раціону. Усі фрукти, ягоди та овочі мають бути свіжими, чистими та сухими.
Піклуючись про правильний раціон вихованця, важливіше запам'ятати ті продукти, які йому категорично не можна вживати. Роздрукуйте їх список і повісьте біля вольєра, щоб ані члени сім'ї, ні друзі або гості не припустилися фатальної помилки!
Кроликів заборонено годувати:
— травою, скошеною газонокосаркою;
— травою та сіном невідомого походження (там можуть бути отруйні рослини);
— кімнатними рослинами (можуть бути смертельно отруйними);
— замороженими продуктами;
— картоплею (бульби та бадилля), помідорами (плоди та зелень), вареними овочами;
— хлібом, сухариками, бубликами, макаронами, кашами — усім, що містить злаки;
— будь-якими молочними чи м'ясними продуктами;
— солодощами (шоколад, льодяники, цукерки тощо), горіхами, кісточками плодів;
— навіть найсмачнішою та найкориснішою людської їжею!
На жаль, неможливо відучити кролика тягнути до рота все, що трапиться йому на очі. Та малюку треба дуже багато рухатися, інакше ви ризикуєте втратити вихованця. Тому перед тим, як випускати тварину на 6-8-годинні прогулянки по квартирі, ретельно підготуйте її до цих подорожей.
 Сховайте всі дроти, кабелі та зарядні пристрої туди, куди кролик навряд чи добереться (врахуйте, що він може заплигнути на диван, а потім і на стіл)! Приберіть вище квіткові вазони (він або об'їсть листя, яке може бути токсичним, або час від часу намагатиметься вирити в горщику нору). Захистіть пластиковими панелями шпалери біля підлоги й оберніть чимось дерев'яні ніжки меблів. Не залишайте на виду книги, журнали чи газети, а також речі й іграшки з дрібними деталями.
Та є ще два способи вберегти свій будинок від руйнування, а тварину — від небезпеки. Способи прості, але дієві.
Перший — це дати кролику велику кількість цікавих для нього предметів. Невеликі м'які іграшки, плетені нефарбовані кошики, гілочки фруктових дерев, драбинки, тунелі, м'ячики, рулони туалетного паперу чи шматки картону без клею. А якщо час від часу міняти асортимент на «дитячому майданчику» або влаштувати з великої коробки пісочницю для риття нір, то навряд чи у пустунчика буде час і бажання, щоб розважатися з вашими капцями!
Другий спосіб — м'яке виховання, без криків і биття.
Щойно кролика буде спіймано на місці злочину, тихо, але рішуче скажіть: «Зась!» І зацікавте його іншою іграшкою чи на хвилину-дві закрийте в маленькій тісній клітці. Незабаром бешкетник зрозуміє значення заборонної команди. До речі, будь-якого кролика можна навчити відгукуватися на своє ім'я, стрибати по команді через бар'єр, приносити якусь іграшку чи інших цікавих трюків. Потрібно лише набратися терпіння та смаколиків для заохочення. І — жодних фізичних покарань, навіть найбезпечніших на ваш погляд.
Карликовий кролик — дуже чутлива та стресонестійка тваринка. Ставитися до нього потрібно дбайливо та запобігливо. Аж до того, що в дверях, які ведуть у кімнату з вольєром, необхідно зробити оглядове віконце. Щоб ваша поява в кімнаті не була для звірка раптовою, спочатку подивіться де знаходиться кроленя та чим займається. Різкі звуки, несподівані рухи чи спалахи світла можуть, в прямому сенсі, смертельно налякати бідолаху!
Ніколи не витягуйте та не виганяйте кролика з вольєра, клітки чи будиночка. Краще дочекайтеся, коли він сам вирішить вийти назовні чи виманіть його за допомогою ласощів. Пестити, гладити та частувати починайте тільки збоку, обов'язково супроводжуючи свої дії підбадьорюючими словами. Хоча породисті кролики спокійні та добродушні істоти, проте навіть у них іноді прокидається агресор. Саме страх найчастіше буває першопричиною різкої зміни поведінки вуханчика! Утім, дратівливим кролик може стати через погане самопочуття, від туги чи в разі зазіхання на його територію. До речі, саме тому прибирання у вольєрі краще робити тоді, коли «хазяїн» подорожує по квартирі. У будь-якому разі потрібно з'ясувати причину агресії та усунути її.
Карликовий кролик — товариське, допитливе та дуже ніжне звірятко. Прив'язавшись до людини, він буде довірливо підставляти їй спинку, почуваючись у руках свого Великого Друга захищеним і щасливим.

нашi сусiди
всі тварини