image-description image-description image-description image-description image-description image-description image-description
КАКАРІК
КАКАРІК
КАКАРІК

Ласкаво просимо! Ми раді вітати вас у Мultizoo!

Бо тільки тут, тільки у нас і саме зараз відбудеться доленосне знайомство з новозеландським папугою, з козячим папужкою, а також з папугою-бігуном, стрибуном і какарíком!

Що? Ви бачите перед собою лише одну пташку? Все правильно! Жодного обману – йдеться саме про мене. Адже мої пращури де народилися? На далеких островах Нової Зеландії! То виходить, що я – новозеландський папуга. Через призивний поклик самчиків, схожий на бекання кози, за нами закріпилася друга назва – “цапині”. Оскільки мої родичі з раннього ранку до пізньої ночі безперервно гасали лісовими стежками в пошуках пригод і прожи́тку, їх почали називати "бігучими". А кумедна манера підстрибувати час від часу, звичайно ж, підказала ще одне прізвисько. Але найвідоміше ім'я дала нашому роду мила та невигадлива пісенька: "Ка-ка-рí-ки!"

Узагалі-то стрибучі папужки не дуже балакучі – занадто багато треба встигнути зробити за день, хіба тут до розмов? Але, якщо перераховувати всі звуки, які нам вдається відтворювати, то непогано було б згадати про те, що какарíки цілком успішно імітують зміїне сичання. Зачувши його, жоден хижак не наважиться наблизитися до гнізда! Утім, хоч ми й облаштовуємо кубельця досить близько до землі (у густих чагарниках, у дуплі невисокого дерева чи серед трави), знайти їх непросто. Це завдяки тому, що пір'ячко у справжніх новозеландців – зеленого кольору, а краще маскування годі й вигадувати!

«Навіщо птахам маскуватися? – здивуєтеся ви. – Адже можна полетіти від небезпеки, варто тільки крилами змахнути!» І матимете рацію, але... По-перше, папужки-бігуни не так уже й добре літають. По-друге, як бути в тому разі, якщо тікати не можна? Наприклад, під час насиджування яєць. А сидить зелена самочка-матуся у своєму потаємному сховку понад місяць! Поки не ворухнеться – навряд чи здогадаєшся, що там хтось є. Вона ж день при дні відкладає по одному неймовірно білому яєчку, поки їх штук 8 (а то i 14!) не набереться. Папуга-тато весь цей час поруч – гніздо охороняє, їжу самочці носить, водою з дзьобика напуває. І так три тижні! Він теж має бути малопримітним. Знову-таки, коли всі пташенята вилупляться й до двотижневого віку підростуть, йому ще й потомство треба буде годувати.

Проте, для нас, какарíків, це не тягар, а задоволення – чим більше турбот, тим веселіше жити!

Узагалі ми птахи дуже клопітливі та... сімейні. Довго вибираємо пару, а вже якщо нагледіли кого, то це на все життя! І чомусь мені здається, що коли люди дізнаються про неймовірну вірність крихітних какарíків, вони обов'язково вигадають для нас ще яке-небудь дуже гарне ім'я!

КАКАРІК

Слушні поради для тих, хто вирішив завести вдома какарíка

Далеко не всім людям, щоб розслабитися, необхідні тиша, спокій, а часом і усамітнення. Багато хто переконаний, що найкращий відпочинок – це зміна діяльності та позитивне спілкування. Тому прихильникам активної релаксації ми радимо обзавестися парочкою милих какарíків! Ці невгамовні непоси́ди нікому не дадуть ні найменшого шансу посумувати чи занудьгувати! Головне, щоб у вас було достатньо місця для їх утримання, а також часу та фантазії для спільних розваг.

Недоліки стрибучого папуги настільки незначні, що навряд чи зможуть негативно вплинути на рішення збільшити домашню компанію за рахунок цієї доброзичливої пташки:

  1. Вони зрідка «підвищують голос»: під час шлюбного сезону або ж сумуючи від самотності.
  2. Зненацька починають «розсіювати» по всій квартирі своє пір'я, що може бути ознакою неправильного харчування чи невідповідних умов утримання.
  3. Завзято знищують всі кімнатні «зелені насадження», зовсім не турбуючись про те, що деякі з них можуть бути отруйними для тварин.
  4. Без видимих причин самочки починають стихійно відкладати яйця, і не тільки в гніздовому будиночку. Утім, цього можна уникнути за допомогою спеціального лікування.

 

Під час покупки навіть малесенького вихованця потрібно проявити дуже велику відповідальність.

Шукати підходящий екземпляр необхідно тільки в зоомагазинах, що мають добре навчений персонал, а також у професійних або відповідальних заводчиків. Ніколи не укладайте угоду, перш ніж не побачите умови, в яких утримуються пташки! Навряд чи вони будуть достатньо життєздатними, якщо їх вирощують в перенаселених, брудних або занадто маленьких клітках, із залежаним кормом і протухлою водою.

Вам потрібна півтора-двомісячна особи́на, бадьора, з гладким оперенням насиченого кольору, чистими очима й охайною клоакою. Врахуйте, що самочки дещо субтильніші за самців, дзьоб у них менший, а темперамент спокійніший. А ось розмір хвоста залежить від віку – чим молодше пташеня, тим коротший хвіст! Лише через 8 тижнів після появи на світ, какарíк може похвалитися його стандартними розмірами. Саме невелика довжина хвоста, наявність хвилястих смуг на голові та спинці, абсолютно чорний колір очей і більш темний дзьоб є незаперечними ознаками юного віку папужки, найсприятливішого для покупки. Брáти «переростка» ризиковано – вони важче переносять переїзди та зміну обстановки. А вже зовсім дорослі особи́ни можуть встигнути набути будь-яких шкідливих або неприємних звичок, яких вони навряд чи позбудуться.

 

Як же правильно підготуватися до зустрічі з крилатим стрибунцем?

Головний принцип облаштування житла – створення максимально наближених умов проживання вашого вихованця до його природних потреб.

 

У продажу складно знайти клітку, яка відповідатиме запитам цієї пташки. Вона повинна бути:

а) просторою (мінімально допустимий розмір: 85х60х100 см);

б) мати довжину більшу за висоту, а не навпаки;

в) з горизонтально розташованими прутами;

г) з відстанню між прутами менше 2-х см;

д) або ж сітчаста, з розміром чарунок 1х1 см.

Такі параметри обумовлені тим, що какарíкам подобається бігати! І не лише по підлозі, але й по стінах, і навіть стелі свого житла!

Тому, якщо у вас є бажання, з металевої сітки зробіть або замовте надійний вольєр площею 3 м2.

Дно клітки (вольєра) застеліть незадрукованим папером або засипте наповнювачем. Перший варіант полегшить прибирання місця утримання, а другий – принесе радість папугам і допоможе їм сточувати кігтики. Адже в дикій природі ці пташки дуже люблять порпатися в лісовій підстилці, немов курчата. Але заохочувати спроби самочки використовувати наповнювач як матеріал для гнізда – не варто!

І якщо вам небайдуже щодо здоров'я та життя цієї тендітної істоти, то відмовтеся від усього оцинкованого та пластикових жердинок! Цинк отруйний для цих птахів, а пластик спотворює лапки.

 

Вимо́ги до кімнати, де ви поселите ново́го мешканця наступні:

1. Температура повітря: не більше 17-19оС тепла

2. Вологість: 60-70%;

3. Освітленість: 11-12 годин на добу (більш тривалий світловий день провокує несанкціоновані яйцекладки);

4. Наявність постійного місця для купання (врахуйте, що водні процедури відбуваються дуже бурхливо й по кілька разів на день).

 

Знаючи про особливості поведінки всюдисущого папужки, ви легше сприйматимете сюрпризи, які можуть очікувати на вас у побуті.

  1. Нестримна допитливість. Йому все треба роздивитися, вивчити, скуштувати на смак, випробувати на міцність.
  2. Непосидючість і непередбачуваність. Бігаючи по підлозі, здатен блискавично стрибнути майже на метр. Оскільки не використовує при цьому крила, то «переміщається» практично безшумно!
  3. Пристрасть до “гри у хованки”. Улюблені місця криївок:

– щілини, дірки, віддушини;

– темні кутки, труби, музичні інструменти;

– зливні отвори унітазу, умивальника та ванни;

– пакети зі сміттям, сумки, наплічники, кишені, каптури;

– чоботи, черевики, туфлі, капці;

– наволочки, підковдри, пледи та подушки;

– шухляди столів, шаф, комодів і тумбочок;

– простір між меблями та стінами.

На жаль, повний перелік навіть уявити неможливо!

 

А тепер перерахуємо які запобіжні заходи потрібно вжити, якщо хочете, щоб какарíки прожили з вами якомога довше.

  • На всі вікна поставте міцні антимоскітні сітки.
  • Зливи та віддушини закрийте кришками чи густими решітками: як би ви не намагалися не пропустити какарíка в туалет, ванну, або на кухню – він все одно коли-небудь прорветься туди!
  • Будьте пильні, коли сідаєте, лягайте, ступаєте або щось кладете – папужка може бути повсюди й одразу!
  • Повільно зачиняйте двері, щоб випадково не прибити втікача.
  • Не залишайте на підлозі сміття – воно може бути сприйняте за частування!
  • Сховайте цінні або травмонебезпечні предмети, які обов'язково стануть об'єктами дослідження.

 

            Ми поговорили про звички какарíка, про його житло та безпеку. Час перейти до харчування. Висока якість корму та збалансованість раціону допоможуть вашому улюбленцю залишатися здоровим, активним і красивим!

Як у розвагах, так і в складанні меню не повинно бути одноманітності. Тому більша половина добової норми (до 70%) – рослинна їжа. Серед дозволених такі овочі, ягоди та фрукти: огірок, пекінська та білокачанна капуста, морква, кабачки, солодкий перець, листя салату, свіжа трава, селера, персики, яблука, груші, абрикоси, виноград, ківі, горобина, цитрусові.

Близько 20% раціону – це зернові суміші з підвищеним вмістом білкових злаків для канарок або маленьких папуг, і лише 5% припадає на білок вареного яйця та несолодкий домашній сир.

У клітці папуги обов'язково мають бути:

  1. Мисочка з піском.
  2. Мінеральний камінь.
  3. Шматочок сепії (частина кістки кальмара).

Це потрібно не тільки для того, щоби птах міг сточувати дзьоб, а також для правильного формування скелета, пір’ячка та яєчної шкаралупи. До речі, обмін речовин теж залежить від достатньої кількості мінеральних підкормок і вітамінів.

  1. Напувалка зі свіжою водою.

Через надмірну активність папужці потрібна велика кількість рідини.

Чого категорично не можна какарíку, так це авокадо, шоколаду, солі, кофеїну та алкоголю!

Хоча какарíка називають «бігучим» або «стрибучим» папугою, але для збереження фізичного та психологічного здоров'я, йому необхідно щодня мати можливість політати по квартирі. Мінімальна тривалість прогулянки для біганини та польотів – 3 години. Чим довше – тим краще! Головне, щоб вихованець безперервно знаходився під пильним наглядом.

У клітці «рясніти» іграшками та жердинками не варто, а ось кімнату краще «наповніть» різними драбинками, мотузочками з вузликами, гойдалками, шишками, гільзами від паперових рушників і туалетного паперу, невеликими гілками з надітими на них о́вочами та м'ячиками. Головне, щоб ігротека весь час поповнювалася, була різноманітною та безпечною. До речі, дзеркальце для папужки – річ не дуже корисна! Самців воно робить дещо агресивнішими, а самочок провокує на незаплановану яйцекладку.

Какарíку просто необхідно добряче «попрацювати» для того, щоб хоч трохи вгамувати енергетичний вулкан, що бушує в його крихітному тільці. Тому всі «розважання» розосередьте по різних ігрових зонах.

Якщо все зроблено так, як слід, то вам тільки залишиться розчулено спостерігати, як малюк сновигає по кімнаті й, хапаючи різні предмети лапками, намагається «докопатися до суті речей» за допомогою міцного дзьоба.

Какарíків не можна зарахувати до балакунів, але вони таки здатні осилити кілька фраз, або ж дві-три нескладні мелодії. Швидше за все малюк запам'ятає та зможе вимовити своє ім'я, адже саме це слово ви повторюватимете набагато частіше за інші!

Ось кілька порад, які полегшать процес навчання:

  1. В імені не повинно бути букв: Ц, З, С, Л, М, Н.
  2. Літери, використання яких вітається: Ж, Ш, Ч, Щ, Р.
  3. Голосні та приголосні звуки мають чергуватися між собою.

Як бачите, нічого складного!

Але, незалежно від того наскільки талановитий ваш вихованець – любіть його, плекайте, ставтеся з повагою до пташиних потреб і бажань. Якщо за все в цьому житті треба платити, то це не така вже й висока ціна за те щастя, яким наповнюватиме ваше серце сімейка життєрадісних какарíків найближчі 15-20 років!

нашi сусiди
всі тварини